Як виявити дисплазію у собаки: симптоми та діагностика

Дисплазія – це хронічне захворювання, яке впливає на кісткову систему собаки. Воно може виникнути у будь-якого пса, але найчастіше дисплазія діагностується у великих і гігантських порід. Дисплазія суглобів може бути спадковою або розвиватися під впливом зовнішніх факторів. Саме тому важливо знати симптоми та належно діагностувати хворобу, щоб якомога швидше розпочати лікування та попередити подальше ускладнення.

Одним із основних симптомів дисплазії у собаки є постійний біль та негативні зміни в поведінці тварини. Собака може проявляти похитування або сковування при спробі встати або рухатися. Вона також може ухилятися від активних ігор та фізичних навантажень. Біль може посилюватися після фізичних навантажень або тривалої активності.

Зверніть увагу на те, як собака сходить або сідає. Якщо вона покладає передні лапи перед саданням та вилицяє їх перед вставанням, це може свідчити про існування дисплазії.

Крім того, існує кілька об’єктивних ознак, які можуть свідчити про дисплазію. Наприклад, у хворої собаки можна помітити неправильну позу та недолік рухів у співвідношенні з іншими собаками. Вона може мати пригнутий хребет, неправильні кути стегнових суглобів або нерівний ходьбу. Також помережено зміни в поведінці можуть вказувати на неминучість проблем із суглобами.

Для точної діагностики дисплазії рекомендується звернутися до ветеринара. Лікар проведе огляд, зібере анамнез, дослухається до симптомів та виміряє кут стегнових суглобів собаки. Також можуть бути назначені додаткові обстеження, такі як рентген, комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія для детального вивчення стану суглобів та кісткової системи. За результатами обстеження буде вирішено подальші кроки щодо лікування тварини.

Симптоми дисплазії у собаки

• Ламані, нестійкі ходи.
• Боль у суглобах при зміні погоди або після фізичної активності.
• Важкість при вставанні після сидячого або лежачого положення.
• Ламані ходи після фізичного зусилля або під час хвилювання.
• Ламаність або неконсистентність на одному або на кількох ногах.
• Втрата маси тіла та втрата інтересу до фізичної активності.

Якщо ви помітили будь-які з цих симптомів у вашої собаки, важливо отримати ветеринарну консультацію. За допомогою спеціальних діагностичних методів, таких як рентген, ортопед може встановити діагноз і розробити план лікування для вашої собаки.

Перші прояви

Для визначення дисплазії у собаки важливо вчасно виявити перші прояви цього захворювання. Основні симптоми дисплазії суглобів включають:

• порушення рухової активності тварини;
• проблеми з підступом на столики та сходи;
• поскрібування або складання собакою задніх кінцівок під час ходьби;
• виспадання лопаток при поступанні на сходи;
• болісність при дотику до суглобів;
• набряк суглобів;
• відмова від активних ігор та прогулянок.

Якщо у вашого чотирилапого друга виявлено хоча б один із зазначених симптомів, без зволікання оберіться до ветеринара для проведення діагностики.

Поступове загострення

Поступове загострення дисплазії у собаки може виявлятися різними симптомами. Зазвичай, вони починають проявлятися поступово і поглиблюються з часом.

Одним з основних симптомів поступового загострення дисплазії є поступове збільшення болю. Спочатку собака може виявляти незначний дискомфорт при виконанні активних фізичних навантажень, таких як прогулянки або гри з іншими собаками. Згодом, біль може стати більш інтенсивним і проявлятися навіть при невеликому напруженні.

Поступове загострення дисплазії також може супроводжуватися поступовим зменшенням рухливості собаки. Вона може стати неповноцінною і збиратися зусиллями, щоб піднятися з лежачого положення або піднятися на сходи.

Крім того, у деяких випадках поступове загострення дисплазії може призводити до змін в поведінці собаки. Вона може стати нервовою, агресивною або навпаки – пасивною і дратівливою.

Якщо ви помітили будь-які з цих ознак у своєї собаки, рекомендуємо звернутися до ветеринарного лікаря для діагностики та проведення необхідного лікування. Тільки фахівець зможе встановити точну причину симптомів і призначити відповідне лікування.

Діагностика дисплазії у собаки

Дисплазія суглобів є одним з найбільш поширених захворювань скелетно-м’язової системи у собак. Для точної діагностики дисплазії у собаки необхідно провести комплексне обстеження, яке включає ряд методів та процедур.

Один з перших кроків в діагностиці дисплазії – це проведення основного огляду та фізичного обстеження собаки спеціалістом. Під час огляду ветеринар проводить пальпацію суглобів та м’язів, визначаючи наявність болю, дискомфорту та змін у структурі суглобів.

Для отримання більш докладної інформації про стан суглобів та його дисплазії може бути призначена рентгенографія. Цей метод діагностики дозволяє отримати детальні зображення суглобів та оцінити стан хрящово-кісткових структур. Рентгенографія проводиться в різних проекціях, що дозволяє отримати більш повну картину хвороби.

Додатково, для отримання більш точної діагностики, можуть бути використані інші дослідні методи, такі як комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія. Ці методи можуть допомогти виявити будь-які відхилення у стані суглобів та з’ясувати природу розвитку дисплазії.

На додаток до діагностики суглобів, ветеринар може призначити лабораторні аналізи крові та сечі собаки, які допоможуть виявити можливі патології органів та ураження інших систем організму. Це може бути важливим для повного оцінювання стану собаки та передбачення можливої тривалості та серйозності захворювання.

Фізичне обстеження

Фізичне обстеження є одним з основних методів діагностики дисплазії у собак. Воно дозволяє ветеринарам виявити певні ознаки, що можуть свідчити про наявність цього захворювання.

В першу чергу, ветеринар проводить огляд собаки, уважно спостерігаючи за її рухами та станом ног. Важливо звернути увагу на наступні ознаки:

• Кривість кінцівок
• Ущемлення при русі
• Шарпання ногд.
• Болючість при пальпації суглобів

Також важливо звернути увагу на хромість, що може свідчити про проблеми з суглобами. Ветеринар також перевіряє рухову активність собаки та її здатність займатися фізичною активністю без дискомфорту.

Фізичне обстеження може бути доповнено іншими методами діагностики, такими як рентгенографія, ультразвукове обстеження або кровний тест на наявність специфічних біомаркерів.